2022 – ВИСТОЯЛИ, 2023 – ПЕРЕМОЖЕМО. ЦИФРИ ТА ФАКТИ РОКУ, ЩО МИНАЄ
Голова Київської ОВА Олексій Кулеба розповів про роботу Київської обласної військової адміністрації протягом 2022 року. Очільник адміністрації виокремив головні цифри, що стосуються різних напрямків роботи.
«Київська область одна з перших прийняла на себе удар російських загарбників. Із першого дня війни, 24 лютого, ворожі війська вторглися до нашого регіону з території республіки білорусь. Бойові дії на Київщині тривали до 3 квітня. Ми щодня боролися і боремося із загарбником. Ми вистояли та розпочали відновлювати пошкоджене», – розповів голова КОВА.
Під окупацією перебували 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів.
«270 населених пунктів області на собі відчули особливості «руського миру». Найгірше горе цієї війни – це люди, які загинули. 1368 жителів області стали жертвами бойових дій та ракетних обстрілів загарбників. На жаль, ця цифра не остаточна. Ракетні удари тривають, несучи руйнування та смерть. Наші правоохоронці досі знаходять місця поховань закатованих загарбниками мирних людей. Це нестерпний біль та те, що ми ніколи не пробачимо», – додав Олексій Кулеба.
Під час бойових дій на Київщині зафіксовані руйнування в 46 територіальних громадах із 69. Тобто понад 65% регіону зазнало руйнацій внаслідок російської агресії. Критичних руйнувань завдано в Бучанській, Ірпінській, Гостомельській, Бородянській, Макарівській, Дмитрівській, Великодимерській територіальних громадах.
З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України в Київській області пролунало майже 500 сирен. Тривоги лунали 22 доби 12 год. і 1 хв. Їхня тривалість сягала від 6 секунд до 5 годин 37 хвилин.
«По області було випущено сотні ракет та дронів. І хоча наші ППО відчайдушно та вправно протистоять ворогу, але ми маємо руйнування об’єктів критичної інфраструктури та житлових будинків», – сказав очільник.
Далі наводимо основні цифри та факти щодо окремих напрямків роботи адміністрації.
Відновлення та відбудова
Понад 27 тисяч об’єктів інфраструктури — та кількість, що має пошкодження внаслідок дій, бомбардувань, ракетних ударів країни-терориста. Цілеспрямованими цілями ворога стали житлові будинки, школи, дитячі садки, медичні заклади.
Загалом в області пошкоджено або зруйновано близько 24 тисяч об’єктів житлового фонду — приватних будинків і багатоповерхівок. Крім цього, руйнувань зазнали заклади освіти, медичні заклади, адміністративні установи.
«Після закінчення бойових дій в області активно розпочали відновлення пошкодженого. Роботи проводилися за чітким алгоритмом та послідовно», — наголосив Олексій Кулеба.
Найперше, на Київщині розпочали розмінування: «Площа замінованих територій області дорівнює площі Королівства Бельгія. Повне розмінування потребує колосальних зусиль і часу. Наразі вже вдалося зробити великий обсяг роботи. На кінець 2022 року основні роботи з розмінування доріг, населених пунктів завершилися. Усього з початку робіт піротехніки ДСНС очистили 21670 га території».
Зокрема фахівці перевірили домогосподарства, автомобільні дороги, лінії електропередач, газопроводи тощо. Сапери виявили та знешкодили близько 76 тисяч одиниць вибухонебезпечних предметів.
«Після деокупації області негайно розпочали відновлювати пошкоджені комунікації та критичну інфраструктуру. У максимально стислі строки вдалося повернути світло до 525 населених пунктів, водопостачання до 123, туди, де вони були припинені через бойові дії», — розповів голова КОВА.
Проводили і наразі продовжуємо роботу з відновлення пошкоджених доріг і мостів. Як державного, так і місцевого значень.
У місцях 45 пошкоджених мостових переходів проїзд відновили до середини літа. Надалі продовжуємо ремонти з відновлення важливих мостів. Наприклад, вже в листопаді запрацював повністю відремонтований важливий міст по Житомирській трасі в районі с. Стоянка.
«Та головне завдання, що стоїть перед нами – відбудова всіх зруйнованих загарбниками об’єктів. До кінця цього року вдалося відновити 5 551 об’єкт повністю, частково — 3 460», — зауважив Олексій Кулеба.
Серед відновлених повністю:
- житлові будинки (багатоповерхівки і приватні) — 4 632
- заклади освіти — 153
- заклади охорони здоров’я — 78
- адміністративні будівлі й ЦНАПи — 41.
Зокрема загарбники повністю зруйнували центри надання адміністративних послуг Бородянської, Іванківської та Бишівської громад. Ці центри перевели до інших громад або облаштували там мобільні ЦНАПи.
Окрім цього, ще розпочато відновлення на 1 075 об’єктах та вже заплановано відновлення зруйнованого на наступний, 2023 рік.
«Я вдячний усім, хто долучається до відбудови області. Окремо відзначу іноземних партнерів, волонтерів, благодійні фонди, які щодня працюють на благо нашої Київщини. Тільки разом, у спільній праці, ми змогли вийти на такий результат», — подякував Олексій Кулеба.
Варто відзначити, протягом року Київщину відвідало близько 200 офіційних делегацій з усього світу. Бучу, Гостомель, Ірпінь, Бородянку, Макарів та інші населені пункти області відвідали Президенти, Премʼєр-Міністри, члени Урядів найвпливовіших країн планети.
Освіта
«Освітня сфера Київщини зазнала значних збитків через повномасштабне вторгнення країни-терориста. На окупованій території перебувало 136 шкіл і 175 садків. Рашисти не тільки обстрілювали освітні заклади, але й вивезли звідти комп’ютерну техніку та обладнання», — сказав Олексій Кулеба.
Попри це, під час бойових дій в області 117 закладів освіти функціонували, як гуманітарні склади. У них готували їжу для жителів регіону, внутрішньо переміщених осіб і військових. Окрім цього, на базі закладів освіти організовували прихистки для ВПО.
«Після деокупації першочерговим завданням стала підготовка до нового навчального року та організація безпечного освітнього процесу. У травні заклади дошкільної освіти вже відновили свою роботу. Станом на перше вересня 86% закладів освіти розпочали свою роботу в очному або змішаному форматах. До перших класів шкіл Київської області пішло понад 21 700 дітей», — додав голова адміністрації.
Активно триває робота над удосконаленням та облаштуванням укриттів у закладах освіти. На сьогодні сховищами вже забезпечені 895 шкіл і садків. У них є можливість проводити навчання в офлайн або змішаному форматах. Там є wi-fi, генератори та речі першої необхідності.
«Розуміючи важливість безперервного навчання, оновлюємо електронно-цифрове обладнання для закладів освіти області», — зазначає очільник КОВА.
Протягом року для шкіл і садків закупили 72 комплекти інтерактивного та комп’ютерного обладнання. Також:
- у співпраці з партнерами передали 451 пристрій для Бузівського ліцею, а згодом ще 266 одиниць техніки компанії передадуть до ліцею в селі Загальці;
- ще 40 ноутбуків Фундацією Олени Зеленської та Міносвіти передали для дітей-сиріт, дітей із багатодітних і малозабезпечених сімей, дітей внутрішньо переміщених осіб;
- за сприяння Фундації Олени Зеленської, ЮНЕСКО та Міносвіти 8 640 ноутбуків передали для вчителів Київщини.
На кінець 2022 року під час війни в Київській області функціонує 639 закладів загальної середньої освіти та 814 закладів дошкільної освіти. Їх відвідують понад 241 тисяча школярів і близько 59 тисяч дошкільнят. Також у школах працює 20 120 вчителів, а у садочках — 7 539 педагогічних працівників.
«Головна умова Перемоги в цій війні — здатність не тільки відбудовувати зруйноване, але й розвиватися. Тож у цьому році відкрили три нових дитячих садки: у селі Синяк Бучанського району, у селі Нові Петрівці та у Пірнівській громаді Вишгородського району. За рік створено 1698 нових місць у закладах дошкільної освіти», — розповідає Олексій Кулеба.
В області створено й 2 навчально-практичних центри в закладах професійної вищої освіти.
Попри війну, триває реалізація реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
«У Бучі розпочали роботу над будівництвом Фабрики-кухні, що запрацює 1 вересня 2023 року та зможе забезпечувати до 40 закладів освіти харчуванням. А для кухарів, які готують їжу для дітей, провели навчання», — додає голова Київської ОВА.
Продовжували й оснащення матеріально-технічної бази, яку розграбували окупанти. Наприклад, для Парку шкільних автобусів закупили 48 автомобілів.
«Наступного року якісна освіта для наших дітей – один із головних пріоритетів. Працюватимемо в цьому напрямку», – підсумовує очільник КОВА.
Медицина
«Під час бойових дій в області медичні заклади й лікарі тримали свій, особливо важливий фронт. Під обстрілами й бомбардуваннями вони не тільки надавали необхідні медичні послуги, рятували життя людей, але й брали участь в евакуації населення», – говорить начальник адміністрації.
Відразу після завершення бойових дій в області розпочалось відновлення зруйнованих лікарень та амбулаторій, їхнього матеріально-технічного оснащення.
Нам вдалося відновити 78 об’єктів охорони здоров‘я. Працюємо над тим, щоб вони повсякчас були забезпечені необхідним обладнанням і медикаментами. Зокрема передаємо їх у межах програми «Здоров’я Київщини».
Окрім цього, закінчуємо розпочаті проєкти. Наприклад, у листопаді запрацював Центр гематології та трансплантації кісткового мозку на базі Київського обласного онкологічного диспансеру. Оновлене відділення оснащене найсучаснішим обладнанням, що дає змогу виконувати повний спектр необхідних діагностичних і лікувальних процедур. Також відкрили відділення амбулаторного гемодіалізу в Богуславській центральній лікарні та відділення нейросудинної та ендоваскулярної хірургії у Броварській багатопрофільній клінічній лікарні.
З нуля створили кардіохірургічне відділення КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня».
Також реалізовуємо на Київщині програму медичних гарантій, що надасть змогу отримувати пацієнтам якісні медичні послуги незалежно від їхньої фінансової спроможності та стану здоров’я.
«Попри війну, медичні заклади продовжують надавати необхідні послуги. Наразі на Київщині працює понад 23 тисячі медиків, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб», – говорить Олексій Кулеба.
Важливо виділити, що у медичних закладах Київщини народжуються діти, за рік на світ з’явилося 7 483 дитини – понад 3 863 хлопчики та 3 614 дівчаток.
Бізнес
Робота бізнесу під час війни є особливо важливим джерелом наповнення бюджетів усіх рівнів та створення робочих місць.
«Внаслідок повномасштабного вторгнення росії значна кількість підприємств зазнала втрат від бойових дій. Це й знищені обладнання, складські приміщення, виробничі лінії та комунікаційні мережі, розграбовані матеріальні цінності, заміновані території підприємств. Іншими словами, війна поставила багато підприємств на межу існування», – розповідає керівник КОВА.
Понад 300 підприємств регіону отримали пошкодження, з них 90 – повністю зруйновано. Серед них 74 пошкоджених промислових підприємств, з яких понад 20 повністю знищено.
Звільнивши регіон від загарбника, одним із ключових завдань відбудови області стало відновлення економічного потенціалу, зокрема бізнесу області.
Усього на Київщині наразі зареєстровано 194 тис. підприємців. А з 24 лютого в області зареєструвались 41 567 нових підприємств. За результатами року Київщина – в пʼятірці найбільш бізнес привабливих регіонів країни.
Також після деокупації до Київської області перенесли свої потужності 55 підприємств. 11 – вже відновили роботу на новому місці.
Підприємці Київщини активно долучилися до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», брали участь у державній грантовій програмі «єРобота», програмі «Власна справа».
«Я вдячний кожному підприємцю, хто попри війну, продовжує працювати, тим самим розвиваючи економіку країни. Наразі ми працюємо над розробкою дієвих механізмів допомоги суб’єктам підприємницької діяльності. Задля навчання, допомоги та підтримки локального бізнесу у вересні в Бучі відновив свою роботу центр підтримки підприємців Дія.Бізнес», – говорить Олексій Кулеба.
Активно працює й Агенція регіонального розвитку Київської області, що є майданчиком для росту бізнесу, залучення інвестицій та захисту прав підприємців, як «єдине вікно для інвесторів».
Соцсфера
Попри небезпеку ракетних обстрілів, Київська область стала притулком для понад 340 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Найбільше людей приїхало з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської областей.
«Мільйони українців вимушено покинули свої домівки, тікаючи від війни. Із самого початку збройної агресії в комунальних закладах Київщини проживали 25,8 тисяч переселенців. 3076 з них досі перебувають у підготовлених для цього місцях. Жителі Київщини теж не байдужі до чужого горя – активно долучаються до програми «Прихисток». Наразі в себе вдома розмістили 78,7 тисяч вимушених переселенців», – зазначає очільник адміністрації.
Крім того, на території Київської області розгорнуті 13 модульних містечок для тимчасового проживання: у містах Бровари, Фастів, Буча, Ірпінь, Васильків, селищах Бородянка, Макарів, Гостомель, Іванків та селі Кухарі. Вони під’єднані до комунікацій та забезпечені обігрівом.
Окремі модульні будинки розміщені також на приватних садибах в Андріївці, Мощуні, Бузовій та інших населених пунктах регіону. Першочергово вони передбачені для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, літніх людей тощо.
«Дякую кожному, хто долучився до допомоги нашим людям та продовжує це робити. Ворог може зруйнувати житло, знищити майно, проте йому ніколи не вдасться позбавити українців людяності, жертовності та взаємодопомоги. Саме тому ми й переможемо у цій страшній війні. Підтримуючи один одного, ми наближаємо день нашої спільної Перемоги», – зауважує очільник КОВА.
Безпека
«Оборона Київської області та безпека жителів регіону – це один з головних напрямків роботи обласної військової адміністрації. рф – підступний ворог, тому кожної хвилини ми готові до спротиву та оборони наших людей. Щоденно спільно з військовими і відповідними підрозділами працюємо й аналізуємо всі можливі сценарії», – розповідає голова КОВА.
Спільно з військовими щодня триває робота над укріпленням рубежів оборони та зміцнення позицій. Військова адміністрація робить усе, щоб забезпечити військових всім необхідним матеріальним оснащенням.
Особлива увага приділяється підтримці наших захисників із 114 бригади територіальної оборони. Саме вони перші стали на захист рідних домівок та всієї області. За свої бойові заслуги бригада отримала бойовий прапор. Бригада отримує необхідну допомогу. Для бійців закуплено зимовий одяг, спальні мішки, ліжка та інші необхідні речі у військовому побуті. Виділені кошти для придбання палива та будівельних матеріалів для фортифікаційних споруд.
Важливою складовою оборони Київщини є безпека людей під час екстрених і критичних ситуацій. Відразу після деокупації регіону на Київщині розпочали приводити до ладу та облаштовувати укриття, створювати матеріальні резерви, працювати над сигналами оповіщення.
Даючи відсіч російському енерготерору території України, створена необхідна база, щоб реагувати на всі критичні та екстрені ситуації.
«Ворог цілеспрямовано нищить нашу енергетичну інфраструктуру. За рік Київщина пережила десятки ударів ракетами, дронами по наших об’єктах інфраструктури. Навіть на свята ворог “вітає” нас масованими атаками. Енергетики в режимі 24/7 відновлюють всі пошкоджені об’єкти», – говорить Олексій Кулеба.
Після кожного обстрілу в пріоритеті заживлення – лікарні, заклади соціальної сфери, системи водо- і теплопостачання та інші об’єкти критичної інфраструктури. Також спільно з енергетиками триває робота щоб мінімізувати нерівномірне відключення споживачів та технічно створити можливість для справедливого розподілу електричної енергії.
«Плани ворога цинічні – залишити нас без світла та опалення. Це ще один різновид геноциду українського народу, на цей раз енергетичний. Та ми вистоїмо і робимо все можливе для забезпечення всіх критичних об’єктів генераторами, готуємо укриття, Пункти Незламності. Ця робота не зупиняється ні на хвилину. Наш пріоритет – безпека людей», – говорить Олексій Кулеба.
На випадок критичних ситуацій, зокрема, тривалої відсутності електропостачання, відсутності мобільного зв’язку, опалення або водопостачання, створені Пункти Незламності.
Органи місцевого самоврядування та РВА облаштували 288 локацій. Усі вони забезпечені генераторами.
Створила Пункти Незламності й Державна служба з надзвичайних ситуацій – 66 об’єктів, серед яких 14 мобільних. Долучився до організації та облаштування й бізнес – 58 об’єктів, рітейл – 585 об’єктів.
«Щодня тримаємо свій Цивільний фронт. Працюємо на результат та Перемогу.
Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті кордонів нашої Держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну. Кожна наша дія, кожний наш крок має примножувати здобутки наших військових. Цінуймо та пишаймося нашими героями», – підсумував Олексій Кулеба.