АМЕРЕКАНСЬКИЙ БІЛИЙ МЕТЕЛИК
Hyphantria cunea Drury - Американський білий метелик (АБМ) – один з найнебезпечніших шкідників-поліфагів, які зустрічаються на території України.
Виділяється серед інших шкідників надзвичайно широким спектром видів рослин - живителів. Відомо понад 250 (за деякими даними понад 300) видів деревних, чагарникових та трав’янистих рослин, на яких метелик може розвиватися. Серед них великої шкоди зазнають різні плодові дерева: шовковиця, персик, яблуня, черешня, абрикос, груша, вишня та інші.
Екологічно пластичний вид, здатний розвиватися в різних кліматичних зонах, переносити низькі температури, має високу плодовитість. У зв'язку з цим шкідник представляє велику небезпеку.
Батьківщиною цього метелика є Північна Америка. Вперше на території Європи потрапив в 1939-1940 роках до Угорщини, звідки він розселився по всій Європі та центральній Азії до Каспійського моря (в 1966 році вже відмічений на територіях сучасної Молдови та Одеської області України). Розповсюдження цього шкідника на даний момент охоплює більшу частину Європи та Азії. В Україні спалахи чисельності відмічені в Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях.
АБМ - невеликий метелик з розмахом крил 25–30 мм. Забарвлення біле, іноді з чорними цятками . Гусениці молодших віків світло-жовті з чорними ногами. Старші оксамитово-червоні з жовтими полосами на боках. Тіло густо вкрито довгими волосинками (Рис. 2).
Впродовж року розвивається 2-3 покоління. В умовах Київщини перші метелики з’являються в середині травня. Надалі їх чисельність стрімко зростає, адже одна самка здатна відкласти 1500–2500 яєць! Завдають найбільшої шкоди представники 2-го покоління в другій половині літа – на початку осені, коли їх чисельність досягає максимуму.
Шкідливою стадією АБМ є гусениця, яка відрізняється значною ненажерливістю. Молоді гусениці з'їдають за один день їжі в 5-10 разів більше ваги свого тіла. Живуть групою та оплітають окремі гілки павутиною. Таким чином вони формують загальне павутинне гніздо. Поступово розширюючи його, обплітають цілі гілки та дерева . Завдяки цьому гнізду личинки шкідника захищають себе від несприятливих умов. На додачу гусениці вкриті довгими та густими волосками, які захищають їх від хижаків. На цій стадії гусениці виїдають м’яку листову пластинку, залишаючи лише «скелет» від листка. На старших стадіях гусениці розповзаються від гнізд та ведуть самостійний спосіб життя. В цей період вони з’їдають весь листок. При сильному ураженні дерево залишається повністю без листя і, найбільш ймовірно, загине в найближчому майбутньому . При нестачі їжі на одному дереві гусениці мігрують на інше. На зиму гусениці заляльковуються в різноманітних сховищах (під корою, в розломах гілок, в опалому листі тощо).
Через високу чисельність та активну здатність шкідника до розповсюдження, постійно виникають нові вогнища. Без активної боротьби зі шкідником втрачається значна частина врожайності.
Найбільш дієвим способом боротьби зі шкідником є зрізання та спалювання павутинних гнізд першого покоління (кінець весни – початок літа). Саме в цей час чисельність шкідника ще не є критично висока. Знищувати шкідника можна цілими гніздами та без використання отрутохімікатів. В подальшому боротьба зі шкідником стає менш ефективною через збільшення кількості гнізд та переходом до одиночного способу життя личинок.
Другим дієвим заходом можуть бути ловчі пояси навколо стовбурів дерев з крафтового паперу. Папір мнеться для створення складок і обв'язується навколо стовбура дерева, на якому є гнізда. Гусениці, спускаючись для залялькування по стовбуру, заповзають всередину паперових складок в пошуках укриттів. Пояси періодично перевіряють, гусениць знищують.
В осінній період рекомендується прибирати рослинні залишки з-під ушкоджених дерев, очищати їх стовбури від відмерлої кори і обмазувати вапном.
Тільки спільними зусиллями можна зупинити розповсюдження шкідника!
