Фастівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області інформує
Спрямувати надмірно сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску платник податку не має права
Фастівський відділ по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Київській області інформує платників Фастівщини про наступне.
Враховуючи те, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не входить до системи оподаткування та не належить до джерела наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, то відсутні законодавчі підстави для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу зі сплати єдиного внеску.
Абзацом першим п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частиною сьомою ст.9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому п.1 частини першої ст.4 Закону №2464, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку, а саме, роботодавці:
*фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців);
*фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Згідно з частинами другою та третьою ст.8 Закону № 2464 єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до Закону № 2464, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника – наголошують фахівці Фастівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Київській області.
Такі вимоги, а також умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Звертаємо увагу платників, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених законом.
Відповідно до Закону №2464 орган ДПС у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно ч.16 ст.25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Вимога органу ДПС або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
Також на підставі ст.6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» забезпечується подання до суду про заборону виїзду боржника за кордон, як засіб забезпечення належного виконання боржником вимог сплати боргу.
Хто з підприємців не сплачує ЄСВ
Фастівський відділ податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» від 08.07.2010 № 2464 звільняються від сплати за себе єдиного соціального внеску фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Також, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Право фізичних осіб - платників податку на проведення звірки щодо майнових податків
Положеннями статей 266, 267, 286 Податкового кодексу України передбачено право фізичних осіб - платників податку на майно (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю) звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних, які стали підставою для визначення ним розміру податкових зобов'язань в податковому повідомленні-рішенні.
Нарахування відповідних податків здійснюють органи податкової служби та надсилають громадянам податкові повідомлення-рішення із зазначеною сумою податку та реквізитами для сплати. Нараховану суму податку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання повідомлення-рішення.
У разі якщо платник виявив розбіжності між даними, зазначеними в повідомленні – рішенні та даними, зазначеними в документах на право власності на об’єкт, що підлягає оподаткуванню, він може звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації із оригіналами відповідних документів, зокрема документів, які підтверджують його право власності на відповідний об’єкт. Якщо розбіжності будуть підтверджені, то контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове повідомлення - рішення. Попереднє повідомлення - рішення вважається скасованим. Громадянин може провести таку звірку протягом 60 днів з дня отримання повідомлення - рішення, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.
Реєструємо ПРРО
Фастівська ДПІ у ГУ ДПС Київській області нагадує платникам про порядок використання програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО).
Насамперед слід пам’ятати, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати і господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви, наданої платником за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602). Заява подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Суб’єкт господарювання може використовувати ПРРО лише після його внесення до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, платник має повідомити податковий орган про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» зі змінами.
